«Створення Адама» – фреска Мікеланджело, написана орієнтовно в 1511 році. Фреска є четвертою з дев'яти центральних композицій стелі Сикстинської капели, присвячених дев'яти сюжетам Книги Буття. Фреска – одна з центральних композицій, що ілюструє створення людини Богом. Увага прикута до пальців, які ось-ось з'єднаються. Так Мікеланджело підкреслив неможливість поєднання божественного та людського. Ця фреска не про створення людини як біологічного виду, а про створення особистості. Адже Бог постає тут як енергія, частка якої ось-ось буде дарована й людині. Між двома простягнутими одна до одної руками і відбувається Чудо, що є недоступним для нашого зору та розуміння. Летить у нескінченному просторі Творець в оточенні ангелів-помічників. Остання велика Справа залишилася для завершення Творіння світу – створення людини, єдиної з живих істот, яка подібна до образу і внутрішнього наповнення самого Творця. Точний і впевнений жест Бога-батька. Божественна енергія вже почала наповнювати тіло ідеально складеного Адама, першої людини. Деякі дослідники вважають, що тут Мікеланджело зобразив Творця як джерело розуму буквально – у вигляді мозку – і візуалізував ідею: начало, що творить, в особі Бога з ангелами, – це насамперед розумовий центр.

Сьогодні ми маємо чудову нагоду помилуватися відомою фрескою Мікеланджело, виконаною у благородному металі, і поміркувати про події, які він так чудово зобразив на стелі Сікстинської капели.