Мандала – це складна геометрична структура, що символізує модель Всесвіту. Цей символ прийшов у світ зі східних релігійних практик (буддизм, індуїзм), де був сакральним зображенням світу божеств. Безпосередньо у перекладі із санскриту слово означає «коло», «диск», «центр». Вважається, що правильно складена мандала сама випромінює позитивні енергетичні вібрації та одночасно служить камертоном для налаштування вібрацій людини. За більш ніж тисячолітню історію виробилися канони та наповнились змістом частини класичного візерунка:

зовнішнє коло — символізує Всесвіт;

вписаний у нього квадрат – Землю, матеріальний світ, життя;

внутрішній коло – обитель богів, духовний світ.

Цей священний малюнок зустрічається не тільки на Тибеті та в Індії, але й у релігії майя та ацтеків, на слов'янських сакральних візерунках на одязі та посуді, у вітражах готичних соборів, в індіанських «ловцях снів». Назви та візерунки у різних країнах відрізняються, але суть залишається.

Слон – символ могутності, розуму, гідності та влади. Слони були їздовими тваринами царів, полководців і вельмож в Індії, і вважається, що слон має ті якості, якими має володіти ідеальний правитель. Водночас слон символізує достаток, урожай, родючість. Крім того, це символ мудрості, передбачливості та почуття міри. Слон – символ слави, перемоги над смертю та військової звитяги. Греки та римляни довгий час вважали слона таким самим міфічним створінням, яким, наприклад, є дракон. І лише під час завойовницьких походів Олександра Македонського вони зіткнулися з цими тваринами, випробувавши на собі їхню силу. З того часу вони стали співвідносити їхній образ із військовою доблестю та асоціювати з богом Меркурієм.

Також слон – це символ довголіття та безсмертя, тому що слони живуть дуже довго. У Китаї вважається символом щастя. Там вираз «скакати на слоні» збігається у вимові зі словом «щастя». Слон шанується як тварина, що приносить удачу, благополуччя та любов. Для чоловіків символ цієї тварини означає благородність та відвагу, у жінок – миролюбність та мудрість.