Венеціанські маски носилися в італійській Венеції з давніх часів. Ці характерні маски робилися з пап'є-маше і рясно прикрашалися хутром, тканинами, дорогоцінним камінням і пір'ям. Сучасна маска Джокера зберегла риси давньої епохи – застигла усмішка на обличчі та чудовий ковпак, прикрашений бубонцями. Згодом маски стали символом Карневале (Венеціанського карнавалу) — пишної процесії чи вуличного ярмарку. Та й зізнаємося чесно – саме такий варіант маски ми згадуємо першим, коли починаємо уявляти собі Венеціанський карнавал. За маскою можна приховати все, що душа забажає. Маска – це інтрига, таємниця, ілюзія та приховування власної суті. Перебуваючи за маскою, можна бути гранично собою або зовсім не собою. Кожен вибирає собі сам, що показати, будучи в масці. І це хороший спосіб відкрити для себе божевілля та різноманітність середньовічного свята – зуміти посміятися із себе та приміряти маску придворного блазня. Блазень – це той, хто не підкоряється жодним правилам і може обсміяти навіть короля. Саме за яскраве забарвлення та пишний вигляд маску Джокера полюбили найбільше. На відміну від інших, більш стриманих і витончених масок, цей образ підходить для багатьох.