Якого випускника-економіста чекає бізнес: експерта в своїй вузькій ніші чи універсального солдата?

Про це говорили з колегами з українських компаній під час панельної дискусії «Плекаємо таланти разом» у межах FORUM EFBM 4.0 «Resilience & Sustainability», який проводив економічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка.

Серед учасників були:

• Віталій Гагауз, директор департаменту оцінки та заставних операцій банку Південний, лідер проєкту Academic Hub Південний
• Олександра Тиркалова, Head of External Education IT-компанії Genesis
• Роман Анзін, віцепрезидент CFA Society Ukraine та CEO компанії Vartis
• Юлія Чепур, менеджерка з навчання персоналу та керівниця програми стажування «Ближче до ТБ» в 1+1 media

Модерувала дискусію Оксана Коваленко, заступниця декана економічного факультету.

12 жовтня в Україні відзначають День економіста. Для нас це гарна нагода нагадати, що професія народжується не лише в аудиторії, а й у діалозі з бізнесом. Вітаємо теперішніх і майбутніх економістів зі святом! Ділимося головними думками з дискусії, які варто почути кожному, хто будує кар'єру в економіці.

Чого бракує випускникам?

Спікери одностайно назвали головним розривом практичні навички та культуру роботи. За словами Віталія Гагауза, навіть сильному випускникові потрібно 6–9 місяців, щоб повноцінно увійти в роботу. Це нормальний адаптаційний період, проте під час війни бізнесу дедалі складніше його собі дозволити. Олександра Тиркалова зазначила, що бізнес-контексту та інструментам компанія навчить сама. Натомість здатність мислити, яку формують школа й університет, а також софтскіли з'явитися самі не можуть. Юлія Чепур додала, що на старті молодим фахівцям бракує самостійності в ухваленні рішень, уміння вчасно ставити уточнювальні питання та відповідальності за результат.

Яких фахівців замінить штучний інтелект?

На думку Романа Анзіна, ШІ не витіснить професії, а змінить частину обов’язків, як колись калькулятор і Excel. Бізнесу потрібні люди, які вміють ставити штучному інтелекту правильні задачі. Віталій Гагауз порівняв ШІ з молотком: витіснено буде тих, хто не навчиться ним керувати. Він закликав студентів опановувати створення ШІ-агентів і розвивати критичне мислення, для якого потрібні фундаментальні знання. Олександра Тиркалова зауважила, що у вакансіях навичка роботи зі ШІ вже перейшла з категорії «бажано» до базового мінімуму. Окремим викликом вона назвала здатність вчитися й утримувати увагу.

Рання робота: шанс чи пастка?

Дискусію викликало питання, чи варто йти працювати вже з другого курсу. Роман Анзін вважає, що рання вузька спеціалізація робить студента виконавцем однієї функції. Через кілька років саме таких фахівців повністю замінить ШІ. Оксана Коваленко визнала, що в умовах кадрового голоду бізнесу простіше «підхопити» студента, але тоді він отримує «напівфабрикат». Спікери радили студентам будувати власну освітню траєкторію, пробувати різні напрями та бути суб'єктом свого кар'єрного шляху. Також прозвучала ідея формувати теми курсових і дипломних робіт разом із бізнесом і запрошувати представників компаній на захисти.

Тож якого фахівця очікують роботодавці?

Учасники дійшли згоди, що університет не повинен готувати вузьких спеціалістів під конкретну компанію. Його завдання – дати фундамент: математичне, логічне й критичне мислення, комунікацію та вміння працювати з інформацією.

На цьому фундаменті роботодавці хочуть бачити людину, яка швидко вчиться й адаптується. Бізнес-контекст тепер змінюється за кілька місяців, тож знання конкретного процесу важить менше, ніж уміння розібратися в новому. Такий фахівець упевнено працює зі штучним інтелектом і водночас здатен критично перевірити його результат. Він самостійно ухвалює рішення, відповідає за результат і нормально сприймає зворотний зв'язок. Йому властиві цікавість та ініціативність.